Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.04.2014 року у справі №5015/5278/12
Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №5015/5278/12
Постанова ВГСУ від 28.10.2014 року у справі №5015/5278/12
Постанова ВГСУ від 06.09.2016 року у справі №5015/5278/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 5015/5278/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Євсікова О.О.

за участю представників:

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Гіндрюка Т.С.,

ПАТ "Укрсоцбанк" - Рачок Н.М.,

ТОВ "М-ФОН" - не з'яв.,

арбітражного керуючого - Котика Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014

та на ухвалу господарського суду Львівської області від 26.11.2013

у справі № 5015/5278/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ФОН"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Львівської області від 17.12.2012.

Постановою господарського суду Львівської області від 26.02.2013 ТОВ "М-ФОН" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута у справі призначено арбітражного керуючого Котика Руслана Олександровича.

Постанова господарського суду від 26.02.2013 залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2013.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2013 (з урахуванням ухвали від 09.12.2013 про виправлення помилки) (суддя Чорній Л.З.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гриців В.М. - головуючий, судді Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.), визнано вимоги ПАТ "Райффайзен банк Аваль" у розмірі 33696575,24 грн. та вимоги по сплаті судового збору у сумі 1147,00 грн., з яких 1147,00 грн. вимоги першої черги, 27351891,00 грн. вимоги четвертої черги, 6344684,24 грн. вимоги, які забезпечені заставою та підлягають погашенню в позачерговому порядку; вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" у розмірі 43211475,73 грн. та вимоги по сплаті судового збору у сумі 1147,00 грн., з яких 1147,00 грн. вимоги першої черги, 43211475,73 грн. вимоги, які забезпечені заставою та підлягають погашенню в позачерговому порядку; вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області у розмірі 1197792,50 грн., з яких 958234,00 грн. вимоги третьої черги, 239558,50 грн. вимоги шостої черги; вимоги ТОВ "ТВК Волді" у розмірі 1345251,51 грн., які є вимогами четвертої черги; вимоги ТОВ "Промторгмаркет" у розмірі 2664150,51 грн., які є вимогами четвертої черги; вимоги ФОП ОСОБА_7 у розмірі 291440,00 грн., які є вимоги четвертої черги; в задоволенні клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" від 29.10.2013 про залучення до участі у розгляді справи додаткових кредиторів - відмовлено; скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 23.10.2013 (вх. № 44211/13) на дії ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "М-ФОН" задоволено частково; скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" від 29.10.2013 (вх. № 45154/13) на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "М-ФОН" задоволено частково; відмовлено ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заяви від 11.11.2013 (вх. № 47557/13) про спростування майнових дій боржника - ТОВ "М-ФОН" щодо поставки 12.07.2012 товарів на користь ПП "Електрокабельпостач" за договором поставки № 020412-02 від 02.04.2012; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТОВ "М-ФОН"; ТОВ "М-ФОН" (юридична адреса: м. Львів, вул. Кульпарківська, буд. 59; код ЄДРПОУ 32893059) - ліквідовано та припинено провадження у справі № 5015/5278/12 про банкрутство ТОВ "М-ФОН".

У касаційних скаргах ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Укрсоцбанк" просять скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2013, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури. Скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій ст.ст. 33, 34, 43, 84, 105 ГПК України, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 41, 42, 46, 95, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство). Так, на думку скаржників, ліквідатором не вжито всіх необхідних заходів щодо пошуку та реалізації майна банкрута, стягнення дебіторської заборгованості.

У відзиві на касаційні скарги ліквідатор боржника просить ухвалу господарського суду Львівської області від 12.11.2013, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційні скарги такими, що підлягають задоволенню виходячи з такого:

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом про банкрутство порядку ліквідаційну процедуру банкрута, здійснювались активні дії, спрямовані на пошук майна боржника, що підтверджується запитами до відповідних органів, ліквідатором боржника складено ліквідаційний баланс та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Львівський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 03.02.2014 залишив ухвалу господарського суду Львівської області від 26.11.2013 без змін.

Однак, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, тощо.

Статтею 40 Закону про банкрутство встановлено, що підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону.

Згідно з ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

В той же час, як вбачається з наявних матеріалів справи та з пояснень кредиторів боржника - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Укрсоцбанк", останні неодноразово стверджували про те, що:

- поза увагою господарських судів залишилася відсутність в матеріалах справи належних доказів знищення первинної документації боржника;

- в матеріалах справи відсутні докази, стосовно вжитих ліквідатором заходів для відновлення первинної документації боржника, наслідком чого мало б бути встановлення всіх видів майнових активів боржника;

- ліквідатором не направлялися запити до відповідних органів для виявлення майнових активів банкрута, зокрема до Державної митної служби України, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного департаменту інтелектуальної власності, Державної авіаційної служби Міністерства інфраструктури України та ін.;

- судами залишено поза увагою той факт, що до винесення ухвали господарського суду першої інстанції як в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" так і в ПАТ "Укрсоцбанк" у боржника наявні відкрити рахунки та на них є залишок коштів;

- ліквідатором не вжито заходів для перерахування коштів на вказаних рахунках на ліквідаційний рахунок боржника та не вжито заходів щодо розподілення цих коштів в межах ліквідаційної процедури, зокрема вказані кошти могли бути також використані ліквідатором на оплату судового збору за позовами з якими він звертався до судів для повернення дебіторської заборгованості боржника;

- ліквідатором неналежним чином було проведено роботу щодо повернення дебіторської заборгованості боржника, оскільки всі подані ним позови були повернуті ухвалами без розгляду з підстав несплати судового збору чи неподання документів, а не по суті пред'явлених вимог, а в деяких випадках ліквідатор взагалі обмежувався направленням претензії-вимоги, що свідчить про формальність вказаних дій ліквідатора;

- ліквідатор не звертався до кредиторів з відповідними заявами щодо сплати судового збору за відповідними позовами, що призвело до списання з бухгалтерського обліку боржника дебіторської заборгованості.

Всупереч вимогам ст.ст. 47, 43 ГПК України, суди не перевірили обґрунтованість вказаних заперечень ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Укрсоцбанк" та не дали ніякої оцінки тим доказам, на які кредитори у цьому ж зв'язку посилалися.

Відповідно до вимог ст. 46 Закону про банкрутство про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Однак, ухвалами господарського суду від 15.10.2013, від 29.10.2013, від 01.11.2013, від 05.11.2013, від 11.11.2013 від 19.11.2013 зобов'язувалося повідомляти всіх наявних кредиторів про час і місце слухання справи ліквідатора, а самі ухвали направлялися лише ліквідатору.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції на надав даним обставинам ніякої оцінки та залишив доводи кредиторів поза увагою.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд, не встановивши всі обставини, що стосуються повноти здійснення ліквідатором боржника ліквідаційної процедури, припустився неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Вказані порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. В той же час, апеляційний господарський суд також вказані недоліки не усунув.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 та ухвала господарського суду Львівської області від 26.11.2013 у справі про банкрутство ТОВ "М-ФОН" підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 та ухвалу господарського суду Львівської області від 26.11.2013 у справі № 5015/5278/12 скасувати.

Справу № 5015/5278/12 передати на новий розгляд до господарського суду Львівської області на стадію ліквідаційної процедури.

Головуючий суддя:В. Картере Судді: Т. Барицька О. Євсіков